Микола Васильович Кугутяк – в. о. директора Інституту історії, етнології і археології Карпат, доктор історичних наук, доктор філософії, професор. Заслужений діяч науки і техніки України, декан факультету історії, політології і міжнародних відносин Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.
Народився 27 жовтня 1952 року в с. Назавизів Надвірнянського району Івано-Франківської області.
Навчання: Історичний факультет Івано-Франківського державного педагогічного інституту імені Василя Стефаника (1981) (сучасний факультет історії, політології і міжнародних відносин), аспірантура в Інституті суспільних наук (м. Львів, 1984).
Професійна діяльність: З 1984 р. працює на історичному факультеті Івано-Франківського педінституту: асистент кафедри історії СРСР і УРСР, в 1990 р. присвоєно вчене звання доцента.
Кандидатська дисертація на тему “Становище та революційно-визвольна боротьба сільськогосподарських робітників Західної України в 1929 – 1939 рр.” Дисертацію захистив 28 червня 1985 р. у спеціалізованій раді Одеського державного університету. У 1994 р. в Українському Вільному Університеті (Мюнхен, Німеччина) захистив дисертацію з присвоєнням вченого ступеня доктора філософії.
Докторська дисертація на тему “Національно-політичний рух у Галичині в 1890 – 1939 рр.” Дисертацію захистив 6 лютого 1996 р. в Інституті політичних і етнонаціональних досліджень НАН України за спеціальністю “Етнологія”, у 1996 р. присвоєно вчене звання професора.
Професор Кугутяк М.В. є засновником кафедри етнології і археології на факультеті історії, політології і міжнародних відносин Прикарпатського національного університету імені В.Стефаника (був завідувачем кафедри з 2005 до осені 2014 р.) та директором навчально-наукового Інституту історії, етнології і археології Карпат (діє з 2008 р.). З ініціативи Кугутяка М.В. створено Карпатську етнологічно-археологічну експедицію, яка розпочала свою діяльність у 2006 р. з метою виявлення, картографування та обстеження стародавніх та середньовічних культових пам’яток Прикарпаття, оборонних і виробничих комплексів краю, транскарпатських шляхів, дослідження історичної топонімії, традиційної культури етнографічних груп, історії національно-визвольного руху. Своєрідна інвентаризація етноісторичної і культурної спадщини Карпатського регіону дала змогу виявити більше 300 досі не відомих пам’яток різних історичних періодів. Так, лише на території Галицької Гуцульщини локалізовано більше 150 унікальних об’єктів. Серед них – десятки середньовічних городищ, монастирів, замків і оборонних дворів, соляних виробничих комплексів, сконцентрованих біля стародавніх шляхів і перевалів. З небуття повернено більше трьох десятків скельних святилищ з унікальними скульптурними, рельєфними і графічними зображеннями. Разом з відомими петрогліфічними комплексами Балкан, Кавказу, Карелії, Анд, Тибету відкрито велику групу «скельних храмів» Українських Карпат. Відкриття багатьох археологічних, історико-культурних та етнографічних пам’яток спричинились до розвитку туристичної сфери краю, підвищили інвестиційну привабливість Карпатського регіону. Запровадження вказаних пам’яток у науковий і туристичний обіг дозволяє розробляти нові туристичні маршрути, видавати наукові монографії, буклети і путівники, відкривати нові музеї й заповідники та сприяє зростанню уваги до регіону та комплексному збереженню його природно-історичного середовища.
Під керівництвом Кугутяка М.В. виконуються науково-дослідні роботи: 1. Історико-культурні та етносоціальні процеси на Прикарпатті (державний реєстраційний номер 0109V000838). 2. Етнокультурні процеси в Карпатському регіоні (Івано-Франківська область) (державний реєстраційний номер 0109V000839).
За зазначеними темами видано ряд монографій, які знайомлять з результатами досліджень стародавніх і середньовічних сакральних пам’яток. Серед них варто виділити «Прикарпаття: спадщина віків» (2006), «Терношорське скельне святилище в Карпатах» (2007), «Кам’яні старожитності Космача» (2007), «Скельні святилища сокільських вершин» (2008), «Старожитності Гуцульщини. Джерела з етнічної історії населення Українських Карпат. Каталог пам’яток історії та культури у 2-х томах. Т. І. Сакральна спадщина Гуцульщини» (2011), «Старожитності Гуцульщини. Джерела з етнічної історії населення Українських Карпат. Каталог пам’яток історії та культури. Т.ІІ. Городища, замки, осередки солевидобутку, давні транскарпатські шляхи» (2011), «Стародавні храми на священних вершинах Косівщини» (2012), «Великий Скит у Карпатах: у 3 т. Т. 1: Патерик Скитський. Синодик» (2013),«Великий Скит у Карпатах: у 3 т. Т. 2: Великий Скит у документах і матеріалах XVII-XXI ст.» (2015), «Великий Скит у Карпатах: у 3 т. Т. 3: Великий Скит у Марковій пустині: український, духовний і культурно-історичний феномен» (2017), «Бубнище. Скельне святилище Великої Богині в Карпатах» (2015), «Західно-Українська Народна Республіка 1918-1923. Енциклопедія» (2018, 2019), «Гошівська обитель Богородиці на Ясній Горі в Карпатах : у 3 т. Т. 1 : Гошівський монастир у писемних історичних джерелах XVI – ХХ століть» (2018)
Професор Кугутяк М.В. виступив організатором цілої низки міжнародних і всеукраїнських наукових конференцій: «Духовна вісь України: Галичина – Наддніпрянщина – Донеччина» (2004), «Скит Манявський у духовному і культурному житті України та зарубіжжя : до 400-річчя заснування» (2011), «Космач в історії Гуцульщини та України: до 600-річчя першої писемної згадки» (2012), «Християнство в Карпатах: до 1025-річчя хрещення України-Руси» (2013 р.) та інших.
Під керівництвом Кугутяка М.В. захищено 27 кандидатська і дві докторських дисертації. Він є головою спеціалізованої ради із захисту кандидатських дисертацій за спеціальностями «Історія України», «Етнологія».
Вчений є засновником і головним редактором фахового наукового історико-краєзнавчого журналу «Галичина», «Вісника Прикарпатського національного університету. Історія», фахового наукового журналу «Карпати: людина, етнос, цивілізація».
Кугутяк М.В. очолює історичну секцію Івано-Франківського осередку Наукового товариства імені Т. Шевченка. Він є почесним доктором Ужгородського національного університету.
Володіє іноземними мовами: польська.