Відійшов у вічність директор Інституту історії, етнології і археології Карпат Михайло Паньків

Колектив Навчально-наукового Інституту глибоко сумує з приводу смерті директора, наставника, відомого етнографа і краєзнавця Михайла Ілліча Паньківа.

31 жовтня 2021 р. на 82-му році життя відійшов у вічність відомий дослідник Прикарпаття, етнограф, музеєзнавець, заслужений працівник культури України, лауреат численних всеукраїнських та обласних премій у галузі освіти і культури, директор Навчально-наукового інституту історії, етнології і археології Карпат Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника – Михайло Ілліч Паньків. Упродовж багатьох десятиліть наполегливої праці в галузі етнографії і музеєзнавства він зумів виховати не одне покоління молодих вчених, прищепити їм любов до рідного краю та його традицій, навчити основних методів польової роботи.

Михайло Ілліч народився 9 вересня 1940 р. у с. Вербівці Городенківського району Івано-Франківської області. У 1958 р. закінчив Снятинський культурно-освітній технікум, а в 1966 р. – історичний відділ Івано-Франківського педагогічного інституту. З січня 1969 р. донедавна працював в Івано-Франківському краєзнавчому музеї. Там він пройшов усі щаблі професійного зростання, перебуваючи спершу на посаді наукового працівника, далі – завідуючого відділом історії, заступника директора з наукової роботи і нарешті – директора музею (1985 р.).

З 1975 р. за сумісництвом читав курси з краєзнавства, народознавства, етнографії в педагогічному інституті, а потім Прикарпатському університеті імені Василя Стефаника. Роки наполегливої праці на ниві етнографії та музеєзнавства не пройшли даремно. У 1989 р. захистив кандидатську дисертацію на тему «Сім’я і сімейний побут на Покутті (друга половина ХІХ – 70-ті рр. ХХ ст.)».

З вересня 2006 р. М. Паньків працював на посаді доцента, а з 2015 р. –  професора кафедри етнології і археології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. З 2008 р. був науковим співробітником відділу етнології Навчально-наукового інституту історії, етнології і археології Карпат, а згодом і його директором. Під його керівництвом працівники інституту здійснювали комплексні дослідження з етнокультурних та етнополітичних процесів в Карпатському регіоні.

Михайло Паньків опублікував понад 10 наукових монографій і посібників для студентів («Організація польових досліджень з етнографії», «Схрони, криївки і бункери ОУН-УПА. Документи. Спогади. Короткі біографії», «Весілля у с. Вербівцях на Городенківщині» та ін.), близько 200 наукових статей з етнографії, музеєзнавства та краєзнавства. Етнограф ввійшов до авторського колективу таких фундаментальних ілюстрованих видань як «Прикарпаття: спадщина віків», «Західно-Українська Народна Республіка (1918 – 1923 рр.): Ілюстрована історія» та «Покуття».

Вчений активно популяризував українську культуру на шпальтах місцевої преси, на радіо- і телебаченні. Тільки на території Прикарпаття ним організовано понад 10 музеїв. Під його керівництвом та при активній участі відкрито Літературний музей Прикарпаття в м. Івано-Франківську, Музей архітектури і побуту Прикарпаття (с.Крилос Галицького району Івано-Франківської області), відбудована у с.Криворівні Верховинського району хата-гражда Параски Харук. Він був автором експозицій Літературно-меморіального музею Леся Мартовича у селі Торговиця Городенківського району, структури і тематико-експозиційного плану Музею освіти Прикарпаття (м.Івано-Франківськ), Літературно-меморіального музею Івана Франка та музею Михайла Грушевського у Криворівні, колишнього Яремчанського музею партизанської слави, Долинського краєзнавчого музею «Бойківщина»  Тетяни і Омеляна Антоновичів, понад 20-ти громадських музеїв.

Усі наукові та творчі починання дослідника завжди підтримувала його сім’я: дружина Ольга Михайлівна – учителька початкових класів; донька Оксана, яка пішла за прикладом матері, та син Ігор – відомий науковець, етнограф.

Студентам і викладачам, колегам Михайло Ілліч назавжди запам’ятається як фахівець своєї справи, а також як дуже добрий та чуйний товариш, який завжди був готовий надати кваліфіковану консультацію чи просто дружню пораду.

Колектив Інституту історії, етнології і археології Карпат Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника висловлює щире співчуття родині та близьким покійного.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *