В рамках реалізації змісту освітньо-наукових програм відбулася міжрегіональна лекція-полілог на тему «Академічна доброчесність сучасного дослідника в умовах сучасного інформаційного суспільства: теоретичний і практичний контекст» для майбутніх докторів філософії.
Лекція-полілог стала платформою для обговорення важливих питань академічної доброчесності, особливо актуальних у контексті викликів інформаційної епохи. Професорки Олена Семеног і Мирослава Вовк детально проаналізували сутність понять «академічна доброчесність», «учений», «науковець», окреслили сучасні виклики для дослідника в епоху цифровізації. Особливу увагу було приділено питанням запобігання академічному плагіату, розвитку навичок критичного мислення, етичного ставлення до авторства та використання сучасних цифрових інструментів для забезпечення прозорості наукової діяльності. Запропоновано практичні аспекти дотримання норм доброчесності в наукових дослідженнях та окреслено шляхи формування академічної культури серед молодих науковців.
Оксана Цюняк актуалізувала проблему академічної чесності у наукових дослідженнях як комплексу етичних норм і практик, які гарантують достовірність, прозорість і повагу до інтелектуальної власності. Професорка зазначила, що важливу роль у дотриманні принципів академічної чесності відіграє академічний діалог між науковим керівником і молодим науковцем, який має будуватися на засадах взаємної поваги, відкритості, довіри та конструктивної співпраці.
Оксана Петрівна також представила досвід реалізації принципів академічної доброчесності у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника. Корисним для молодих дослідників є «Путівник для аспірантів» (розміщений на сайті університету), який допомагає не лише зорієнтуватися у вимогах та етапах здобуття наукового ступеня, але й формує уявлення про академічну культуру, етичні стандарти та принципи відповідальної наукової діяльності.
Кирил Котун ознайомив присутніх із політикою використання штучного інтелекту у навчанні та викладанні, представив міжнародний досвід і рекомендації. У своєму виступі він окреслив основні міжнародні підходи до інтеграції ШІ в освітній процес, визначив ключові тенденції, виклики та можливості, які відкриваються перед закладами вищої освіти. Особливу увагу було приділено аналізу міжнародного досвіду використання ШІ в освіті, зокрема принципам етичного застосування технологій, необхідності розвитку цифрової грамотності серед учасників освітнього процесу та важливості формування відповідальної політики щодо впровадження інновацій.
Ян Капранов презентував досвід Польщі й Фінляндії щодо реалізації принципів академічної доброчесності. Представлений міжнародний досвід став важливим орієнтиром для подальших кроків із розвитку академічної доброчесності в Україні.