Священна старовина села Далешового, нині Чернелицької селищної громади Коломийського району Івано-Франківської області, сягає давніх часів. Християнська спадщина представлена печерним монастирем і знаменитою чудотворною іконою Пресвятої Богородиці, відомою в Україні та за її межами. Розповідь про неї вперше була подана в невеличкій брошурі «О чудотворной иконҌ пресвятой ДҌвы Маріи въ ДалешевҌ, съ пҌснями и молитвами и акафистом до Пресв. ДҌвы Богородицы», яка була видана в Коломиї 1876 року у видавництві М. Білоуса. Невідомий автор видання вперше подав відомості про обставини появи чудотворної ікони, яка була поміщена в Далешівській церкві, побудованій ще 1778 року, а в 1867 році перебудованій і розширеній у вигляді хреста, прикрашеній п’ятьма банями. Образ Пресвятої Богородиці помістили над великим престолом у ніші східної стіни.
Польове обстеження сакральних старожитностей в урочищі Монастирок між селами Далешове і Дубки здійснено учасниками Карпатської археологічної експедиції Інституту історії, етнології і археології Карпат і кафедри етнології і археології Прикарпатського (Карпатського) національного університету імені Василя Стефаника у 2011 і 2025 роках.
Урочище Монастирок постає у вигляді продовгуватого пагорба, який із західного боку завершується урвищем, що переходить у вертикальне відслонення скельної стінки висотою до 5 м, шириною більше 20 м. Вхід до Грота монаха з північного заходу. Вздовж скельної стінки прохід шириною до трьох метрів, далі стрімке урвище. У лівій частині скельної стінки, закіптявілої від вогню, виявлено нижні й верхні вруби і підтісування для пристінної забудови – житлової частини Грота монаха. Неподалік від нього в скельній стінці ще один грот висотою 2,3 м, шириною три метри, який очевидно виступав вівтарною частиною обителі. Тут виявлено вирівняну і в ряді місць прошліфовану скельну площину. На одній з верхніх мармурових прошліфованих конкрецій виявлено наскельне зображення у вигляді ікони, з хрестами різної конфігурації на кутах, у центрі якої простежуються контури Пресвятої Богородиці з маленьким Ісусом, зверху огорнутих німбом. Поруч зображення хреста в крузі. Висота ікони сягає 30 см, ширина 25 см. Зверху над образом під округлим скельним виступом видно напис церковнослов’янською мовою «ПРЕСТАѦ». Ліворуч і праворуч від ікони видно неясні лики і постаті людей. Очевидно, що первісна чудотворна ікона була графічно зображена на скелі й виступала предметом поклоніння ще з часів середньовіччя.
Неподалік, унизу, на рівній скельній поверхні, оконтуреній продовгуватими наскельними вертикальними і горизонтальними прорізами, викуто графічне зображення у вигляді округлого обличчя з бородою. Навколо голови німб, на лівій щоці нанесено хрест у крузі. Великий хрест викуто над головою. Ліворуч видно ще одне обличчя з закритими очима. Скельне панно квадратне – 30 см ширини і 30 см висоти.
Поруч виявлено ще одне зображення, що нагадує три наскельні чуринги, які виковувалися з каменю у вигляді тварин, що наділялися таємничою чудодійною силою і могли виконувати роль родового тотема. У даному випадку перша, нижня, наскельна чуринга нагадує бика, друга дику свиню. Ширина рельєфу сягає 15 см, висота 10 см. Два вищезазначені зображення дійшли до нас іще з дохристиянських часів.
Наскельні зображення в Печері монаха біля Далешового спонукають до ґрунтовного археологічного обстеження місцевих старожитностей, які тут ще не проводилися. На особливу увагу заслуговує також урочище Кузьковицьке, що розташоване неподалік від урочища Монастирок, у якому за народними переказами знаходився монастир з церквою Святих Косьми і Дем’яна. Детального археографічного й історіографічного вивчення потребує історія давнього монастиря, очевидно ще ХІІІ–ХІV ст., у якому прославилася чудотворна ікона Пресвятої Богородиці з виявленням і публікацією писемних джерел про одну з найвидатніших пам’яток духовної спадщини Покуття.