9 червня 2023 р. у Навчально-науковому юридичному інституті Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника відбулася міждисциплінарна конференція «Україна – територія геноциду: перехресні погляди істориків та юристів французьких та українських на геноциди в Україні», в якій взяли участь завідувач кафедри історії України і методики викладання історії Ігор Райківський, доцент цієї ж кафедри Степан Кобута та провідний фахівець Навчально-наукового інституту історії, етнології і археології Карпат Богдан Паска.
Захід відбувся за участі науковців Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника та Університету Париж XІІ Валь-де-Марн. Модератором виступила кандидат філологічних наук, професор, декан Факультету іноземних мов Наталія Яцків.
Відкрили конференцію ректор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Ігор Цепенда та адвокат Апеляційного суду Парижа, професор Університету Париж XІІ Валь-де-Марн Ніколя Ліньоль.
«Сьогоднішня конференція – це добра основа для того, щоб ми на науковому рівні, аналізуючи злочини кремля, дали правову оцінку тому, що зараз відбувається. Починаючи від депортації українських дітей та закінчуючи терористичними актами, які спустошують цілі території, що до війни були заселені мільйонами українців. Настав час й дати правову оцінку російського членства у міжнародних організаціях, оскільки їхні злочинні дії суперечать статутам цих інституцій», – зазначив ректор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Ігор Цепенда.
Під час конференції французькі та українські історики обмінялися думками щодо геноциду українців і встановлення підстав для визнання геноцидом мету російського вторгнення в Україну. Зазначили й те, що починаючи з 1932 р. Україна переживала часи, які можна назвати національною катастрофою, що поставила українську націю на межу зникнення. Численні геноциди, сплановані московським комуністичним режимом, мали на меті знищити українців як національну групу, що усвідомлювала себе як націю і готова була за сприятливих умов проголосити незалежність. Голодомор 1932–1933 рр., масові вбивства на території Західної України у вересні 1939 р., винищення українців за часів Другої світової війни, примусове виселення 1947 р. (операція «Захід»), масовий голод 1946–1947 рр., Сталінські репресії, «зачистки» серед науковців, письменників, церковних діячів, військовиків, покоління «шестидесятників», анексія Криму та війна на Донбасі 2014 р., і нарешті, повномасштабне вторгнення росії в Україну 24.02.2022 р. – всі ці події демонструють політику імперської росії, яка прикривалася гаслами Радянського союзу про формування єдиного радянського народу, а насправді прагнула придушити волю незалежних націй і скорити їх під домінування росіян.
Учасники виступили з такими темами: «Вивчення масових вбивств міжнародними організаціями, зокрема Організацією з безпеки і співробітництва в Європі» – представник організації ОБСЄ Давід Піге; «Становлення модерної української нації в європейському контексті ХІХ – першої третини ХХ ст. та російський імперіалізм (до сталінського погрому українства)» – завідувач кафедри історії України і методики викладання історії Ігор Райківський; «Український національно-визвольний рух наприкінці 1950-х – на початку 1980-х рр.: боротьба проти радянського режиму» – провідний фахівець Навчально-наукового інституту історії, етнології і археології Карпат Богдан Паска; «Боротьба за національну державність України проти російського імперіалізму в період розпаду СРСР у 1980-х – на початку 1990-х рр.» – доцент кафедри історії України і методики викладання історії Степан Кобута; «Висвітлення масових вбивств в Україні європейськими ЗМІ» – професор університету Сорбона Алла Поеді; «Кваліфікація вчинених розправ з точки зору міжнародного кримінального права» – професор Університету Париж XІІ Валь-де-Марн Ніколя Ліньоль; «Геноцид українського народу як юридично-матеріальна підстава подальшого виключення російської федерації із системи глобальної безпеки та сфери діяльності міжнародних організацій» – професор кафедри політики і сфері боротьби зі злочинністю та кримінального права Навчально-наукового Юридичного інституту Ігор Медицький; «Особливості документування свідчень про воєнні злочини громадськими організаціями» – викладач кафедри теорії та історії держави і права, фахівець Юридичної клініки Навчально-наукового Юридичного інституту Микола Остап’як; «Кримінально-правова характеристика мови ненависті у війні рф проти України» – асистент кафедри політики у сфері боротьби зі злочинності та кримінального права Навчально-наукового юридичного інституту Максим Яцина; «Розкриття злочинів комуністичного режиму на Прикарпатті в кінці 1980-х – на початку1990-х років» – директор Івано-Франківського обласного музею визвольної боротьби ім. Степана Бандери Ярослав Коретчук; «Геноцид українського народу у відповідності до щорічної доповіді Уповноваженого про стан дотримання та захисту прав і свобод людини і громадянина у 2022 році» – Уповноважена Верховної Ради з прав людини в Івано-Франківській області Євгенія Мнишенко.
У результаті науковці переглянули історію України, а також дали юридичну оцінку російському вторгненню на предмет геноциду.
Також перед початком заходу учасники конференції зустрілися з керівництвом Університету та завітали до виставкової зали Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, де ознайомилися та розглянули мистецькі твори студентів.
