14–15 вересня у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника тривала Всеукраїнська ювілейна наукова конференція «Галич і Галицька земля», яка присвячена 1125-річчю першої писемної згадки про Галич. Організаторами заходу виступили Національний заповідник «Давній Галич» спільно з Прикарпатським національним університетом імені Василя Стефаника.
Розпочалася наукова конференція 14 вересня у стінах Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. До її участі приєдналися проректор з науково-педагогічної роботи Університету Сергій Шарин, декан Факультету історії, політології і міжнародних відносин, директор Навчально-наукового інституту історії, етнології і археології Карпат Микола Кугутяк, генеральний директор Національного заповідника «Давній Галич» Володимир Олійник, міський голова Галича Олег Кантор, заступник голови Івано-Франківської ОВА Богдан Футерко, а також науковці, освітяни, реставратори, краєзнавці, здобувачі та студентська молодь. Модерував захід завідувач кафедри політології, професор Василь Климончук.
Мета заходу – висвітлення важливості історії та сьогодення стольного міста Галича, Галицького та Галицько-Волинського князівств у процесах державотворення України.
Тож основні напрями роботи конференції присвячені питанням історико-культурної спадщини, історичній, археологічній, архітектурній, пам’яткоохоронній, мистецтвознавчій, музеєзнавчій, промоційній та туристичній складовим. У ній взяли участь понад 70 науковців з Києва, Львова, Тернополя, Івано-Франківська, Галича та інших міст України.
Перед початком конференції у виставковій залі Івано-Франківської обласної організації Національної спілки художників України присутні ознайомилися із виставкою «Давній Галич у творах митців Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника».
Проректор з науково-педагогічної роботи Прикарпатського університету Сергій Шарин привітав учасників конференції: «Зараз, ми як ніколи розуміємо, що нам потрібно піклуватися про нашу історію. Наш університет проводить наукові розробки та сприяє популяризації Галича, як славної древньої землі із багатим духовним корінням. Бажаю нам Перемоги з вірою у майбутнє!».
«Ми долучили до конференції науковців, які займаються даною проблематикою та які змогли відкрити нові факти, цікаві історії про нашу землю. Важливо, щоб Галич звучав у різних формах, оскільки він має велику історичну, культурну та духовну спадщини. Це древня столиця, яка має велике майбутнє», – зазначив модератор конференції, завідувач кафедри політології, професор Василь Климончук.
«14–15 вересня наші науковці представлятимуть свої доповіді, які розкривають різні періоди розвитку Галича. Це все для того, щоб популяризувати Галич та в цілому, нашу країну», – підкреслив генеральний директор Національного заповідника «Давній Галич» Володимир Олійник.
Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав привітав і благословив учасників конференції «Галич і Галицька земля». Лист Глави Церкви було зачитано на початку конференції.
Передовсім Блаженніший Святослав подякував організаторам, доповідачам і слухачам заходу, який має велике значення, особливо під час війни з російським агресором. Доповідачі у своїх дослідженнях відкривають славу і велич давнього Галича.
«Галич завжди був українським містом, символом і свідком сподівань нашого народу на неминучу перемогу, серцем його відважної боротьби за свободу, що завжди споріднювало це місто із столицею нашої держави, – зазначив Глава Церкви. – Ще тісніший зв’язок між Києвом і Галичем забезпечила єдність віри та культурно-релігійної традиції, яка мала великий вплив на суспільно-політичні процеси та заклала основи глибокого й на століття непорушного фундаменту української нації – києво-галицької осі нашої тотожності».
Предстоятель наголосив, що сьогодні ми втішаємося вільною, незалежною і соборною Україною, яка в муках проходить своє нове народження. За його словами, весь світ дивується нашій завзятості та стійкості в обороні своєї держави, а відповідь – у нашій мотивації.
«Такі, як ваш, наукові заходи збільшують рішучість нашої боротьби та дають силу тим, хто ослаб, хто сумнівається, – зазначив Глава УГКЦ і додав: – Надіюся, що ваше наукове зібрання через глибокозмістовні доповіді запалить не одне молоде серце любов’ю до України, що є матір’ю і своєї Церкви, яка об’являє нам обличчя милосердного Бога у важких життєвих обставинах».
Блаженніший Святослав наголосив, що наукові праці Всеукраїнської конференції з міжнародною участю «Галич і Галицька земля» – це внесок у наше майбутнє, яким є країна вільних людей, об’єднаних у любові до свого славного минулого та в готовності відновлювати і розбудовувати Батьківщину. Відтак закликав учасників не зупинятися у дослідженнях і наукових пошуках та запросив на конференцію до Києва: «З радістю вітатиму вас на конференції в Києві, яка творитиме видиму києво-галицьку вісь нашої тотожності. Хай Господь нам усім у цьому допоможе!».
У пленарному засіданні з доповідями виступили доктор історичних наук, професор, декан Факультету історії, політології і міжнародних відносин Микола Кугутяк (м. Івано-Франківськ), котрий презентував власне видання «Монастирі Давнього Галича – духовні обереги української нації», доктор історичних наук Олександр Головко (м. Київ), доктор габілітований Міхал Парчевський (м. Жешув, Республіка Польща – онлайн), доктор історичних наук В’ячеслав Корнієнко (м. Київ – онлайн), кандидат архітектури Юрій Лукомський (м. Львів), кандидат історичних наук Володимир Федорак (м. Івано-Франківськ), докторка філологічних наук Марія Федунь (м. Івано-Франківськ), кандидатка історичних наук Галина Бондаренко (м. Київ).
По закінченні пленарного засідання учасники конференції переїхали в Галич, де працівники заповідника провели для них цікаву екскурсію пам’ятками Національного заповідника «Давній Галич», а ввечері в Музеї історії Галича (с. Крилос) відбулась історична реконструкція «Вінчання Ярослава Осмомисла на Галицький престіл».
Наступного дня, 15 вересня, конференція продовжила роботу в Національному заповіднику «Давній Галич». Науковці працювали в п’яти секціях за основними напрямами: архітектурно-археологічний, історико-етнографічний, літературно-мистецький, музейно-фондова діяльність, історико-релігієзнавчі студії. У бібліотеці заповідника була розгорнута книжково-ілюстративна виставка, присвячена 1125-ій річниці з часу першої писемної згадки про Галич.
За підсумками конференції її учасники прийняли резолюцію, яка рекомендує включити у Список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО унікальні пам’ятки Давнього Галича, зокрема храм Святого Пантелеймона та «Літописне місто Галич».